Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Посуда, -ди, ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман.
Хляда, -ди, ж. = хляґа.
Хлянути, -ну, -неш, гл.
1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне.
2) Литься. А вода хляне та й хляне.
3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула,
Шугати, -га́ю, -єш, гл.
1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав.
3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.
4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.
