Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

річковий

Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІЧКОВИЙ"
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка. Вх. Зн. 14.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа. Угор.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня. Грин. III. 285.
Порушище, -щі, ж. Ув. отъ поруха.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.