Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рішинець

Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІШИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІШИНЕЦЬ"
Дев'яти́ни, -ти́н, ж. мн. Поминки по умершемъ въ 9-й день послѣ его смерти. Мил. 171.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Зажму́рити, -рю, -риш, гл. Зажмурить (о глазахъ).
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Му́кати, -каю, -єш, гл. Мычать. Мукає корова. Камен. у. Чогось телята мукають. Драг.
Перешалювати, -люю, -єш, гл. 1) Перекрыть вновь шелевкой. 2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Подавити, -влю, -виш, гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух. Котл. Ен.
Поодг.. Cм. повідг..
Припасти 2 Cм. припасати.
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич. Ном. № 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІШИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.