Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться.
Браночка, -ки, ж. Ум. отъ бранка.
Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Сім голов гадячих. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.
Тиш, а тиш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овець.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.
