Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качальце

Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛЬЦЕ"
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть. Черниг. у.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179. 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. Черниг. у. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. Ив. 25, 29. 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18. 9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Турчинка, -ки, ж. = туркеня. Ой дав би я у замінку дві турчинки за єдную Катеринку. Грин. III. 610.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.