Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качальце

Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАЛЬЦЕ"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина. Черк. у.
Цірувати, -рую, -єш, гл. = мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.