За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. Заздріла що у дворі багато людей. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище.
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Проснуться. Дитя ся прохопило.
2) Ошибиться, промахнуться.
3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались.
Склити, склю, -лиш, гл. Вставлять стекло. Він склить мені вікна в новій хаті.
2) Глазу рить. Склити миски.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля.
