Азия́цтво, азія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. 2) Варварство, жестокость.
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати.
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis.
Дрижени́на, -ни, ж. = дриженець.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Приновити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновить.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить.
Прохарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи.
Рука, -ки, мн. ч. руки и руці, ж. Кожна рука до себе горне. Не в'яжіте Касі руці. до рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Чи ти давав мені його до рук? руку давати. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. руку давати, придавати. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. Придавали рученьки за столом. руку подати. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала ей руку в пригоді. рука, не рука кому. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Ні, не рука. рука власна, руко́ю власною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. на руку, на руку ковінька. Въ руки, выгодно, удобно. Марусі на руку ковінька. право́ю руко́ю бути у кого. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. б) руки зв'язати. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв'яжемо руки. руки зложити. Умереть. — перебивати. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. — поганити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. — погріти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. — прикладати. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. ні за віщо рук зачепити. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. піти руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. піти в руку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. мати до руки кого́. Имѣть въ вицу? «Батько за тебе дати мене не хоче». — Має другого зятя до руки? руку тягти за ким. Держать чью сторону. руку потягти за ким. Принять чью сторону. бути за руками. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. з довгою руко́ю під манастирь, під церкву, під цвинтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоитъ нищіе. довгі руки мати. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. з чиєї руки бути. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. за руки дати. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ. 2) Власть. Сильного руку Бог один судить. 3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. 4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. 5) — божа. Раст. Heracleum Sponctium. Ум. ручка, рученька, ручечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити.
