За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода.
Переспів, -ву, м.
1) Перепѣвъ.
2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш.
Потирити, -рю, -риш, гл.
1) Потащить.
2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. За невміння деруть реміння. Ум. реміннячко.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство.
