Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза.
Ремесний, -а́, -е́ Ремесленный. Ремесні козаки. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Оддати дитину до ремесної науки.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Товаришка, -ки, ж. Товарка.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед.
Усилити, -ся. Cм. усиляти, -ся.
