Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). Ув. вайлюка.
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати.
Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя.
Пасти I, -су, -сеш, гл. 1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. пішов до бога вівці пасти. Умер. 2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. 3) — о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Сидить нерухома та пасе нас очима. 3) — задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість?
Райце, -ця, с. яйце́-райце́. Сказочное яйцо, заключающее въ себѣ богатство въ видѣ скота. Розбив те яйце-райце. Як узяв же скот вернуть із того яйця.... верне та й верне.
Розворсати, -са́ю, -єш, гл. Расковырять. Як розворсали йому голкою, дак як роспухне рука як колода.