Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Збря́зкнути, -ну, -неш, гл. Скиснуть (о молокѣ). Як через ніч постоє (молоко), то збрязкне.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны.
Корчуля, -лі, ж. = корчага.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти.
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Тіпчак, -ка, м. = тіпець.
