Більше сравн. ст. отъ нар. багато. Больше. Більше Бог має, як роздав. Ум. більшенько.
Брова, -ви, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. 3) Кличка вола съ чорными бровями. Ум. брівка, брівонька, брівочка, бровеня, бровенятко, бровеняточко. Брівками моргає. В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Наді́йно нар. Надежно. не наді́йно. Нѣтъ надежды. Не надійно, щоб сі любощі скоренити.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Неосяжно нар.
1) Необъятно.
2) Недостижимо.
Протичка, -ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
