Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Відквасити Cм. відквашувати.
Гегепнутися, -пнуся, -нешся, гл. То же, что и гепнутися, но еще сильнѣе.
Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи).
Негамузний, -а, -е. ? Рябий та негамузний він.
Опіяка, -ки, м. Пьяница.
Пастуший, -а, -е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови.
