Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качатина

Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИНА"
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы. Черк. у. Екатер. г. Мнж. 182.
Владичиця, -ці, ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна. К. МХ. 46.
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. О. 1862. III. 11. (Шевч.). Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми. Н. п.
Перепасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить пасинкувати.
Познаття, -тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе. Вх. Уг. 260.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Ном. № 5782. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця. Чуб. III. 295.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл. 1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ. Шейк. 2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.