Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Витворки, -рок, ж. мн. Проказы.
До́йда, -ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає.
Дрійну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Мисли́вський, -а, -е. Охотничій.
Підіслати I Cм. підсилати.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі!
