Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпорих

Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПОРИХ"
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Недотика, -ки, ж. 1) Недотрога. Отто яка недотика. Шевч. 2) Раст.: Impatiens noli me tangere.
Обпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпливти и обплисти, -ву, -веш, гл. Обпливать, обплыть.
Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали. КС. 1882. XII. 589.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПОРИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.