Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ.
Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці.
Дото́ркуватися, -куюся, -єшся, гл. = доторкатися.
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. .
Кав'ярник, -ка, м. Варящій кофе.
Стройний, -а, -е. = стрійний. Грицько з Марухою, стройною чорнюхою та шукав собі місця.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.