Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали.
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели.
Прицілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прицілитися, -люся, -лишся, гл. Прицѣляться, прицѣлиться.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
Шельмованець, -нця, м.
1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей).
2) Клейменый каторжникъ.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій.
