Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Відшахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1.
2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Сухомлинського пана підданий.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Скупердяка, -ки, ж. = скупердяга. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» То мабуть, діду, так мені вчувається.
