Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ).
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Рясніти, -ні́ю, -єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Мережані ярма, тернові занози.
Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.
