Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь.
Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum.
Орелі, оре́ль, ж. = релі.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.