Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Журба мене круше. Не сушіте, не крушіте моєї молодости.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Линув на лоб йому води. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї.
Нащербити, -блю́, -биш, гл. Выщербить немного, вызубрить немного.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
Сноза, -зи ж., преимущ. во мн. ч. снози.
1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ.
2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі.
3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы.
4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Ум. снізка.
