Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить.
Голиш, -ша, м.
1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде.
2) Раст. Salvia nutans L.
3) Камышъ, скошенный зимою.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались.
