Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пискнява

Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву. Борз. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСКНЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСКНЯВА"
Вовчок, -чка, м. 1) Ум. отъ вовк. 2) Названіе собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) — муха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. І. 5. 4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. І. 130. 7) Сережка на вербѣ. Мнж. 177. 8) Побѣгъ отъ древеснаго корня. 9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ. Мнж. 177.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Іговна, -ни, ж. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 242.
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Переляк, -ку, м. Испугъ, перепугъ. Ном. № 4342. Чуб. І. 13. Кричали з переляку. Св. Мт. XIV. 26. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає. Ном. № 4400.
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Поцвіріньчати, -чу, -чиш, гл. = поцвірінькати.  
Твань, -ні, ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193.
Угодливий, уго́дний. Cм. угоден.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСКНЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.