Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зваління

Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛІННЯ"
Гря́зьки́й, -а, -е. Грязный (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). Грязька дорога. Калюжа грязька. Чуб. ІІІ. 138. Ой вийду й на вулицю, аж вулиця грязька. Грин. ІІІ. 166.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
И́жиця, -ці, ж. Названіе буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высѣчь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли. Гол. І. 84.
Проняти Cм. проймати.
Слизнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, пропасть. Ном. № 3781. І він, як муха в зіму, слиз. Котл. Ен. II. 10. Слиз, наче кріз землю пішов.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. І. 73. 3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.