Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зваління

Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛІННЯ"
Виклеїти Cм. виклеювати.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Накоси́ти Cм. накошувати.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.
Покрапати 2, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.  
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться. Ном. № 3759.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма. Вх. Лем. 477.
Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.