Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звадливо

Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАДЛИВО"
Бандурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бандура. 2) = картопля. Вх. Пч. II. 36.
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Лапання, -ня, с. Щупаніе, ощупываніе.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. І. 42.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАДЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.