Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пискля

Пискля, -ля́ти, с. 1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить. Федьк. 2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося. Уман. у. 3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Лебед. у. Ум. писклятко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСКЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИСКЛЯ"
Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 390.
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.
Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу. Вас. 161.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав. Ном. № 7912.
Осюди нар. Вотъ сюда. Желех.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. Ном. № 10818. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.). Мнж. 60, 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИСКЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.