Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубожіти

Зубожіти, -жію, -єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖІТИ"
Домари́тися, -ри́ться, гл. безл. Находиться дома. Як сі домарило? Шух. І. 201.
Заморо́жувати, -жую, -єш, сов. в. заморо́зити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить.
Капка, -ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. капочка.
Качанний, -а, -е. Относящійся къ кочню имѣющій кочень. качанна капуста. Капуста, Brassica oleracea L. Var. capitata. Dc. ЗЮЗО. І. 114.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Недосіл, -со́лу, ж. Недосолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Уквітувати, -тую, -єш, гл. = уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. Грин. III. 429.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). Н. Вол. у. 2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЖІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.