Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Cм. колінце 2.
Магна́т, -та, м. Магнатъ. А магнати палять хати, шабельки гартують.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Осока, -ки, ж. Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. — кочковата. Carex coespitosa. L. — кринична. C. praecox Jacy. — польова. С. Pseudocyperus. L. З того часу ставок чистий заріс осокою. Очерет, осока, чорні брови в козака.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька.
Посуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. посунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Подвигаться, подвинуться. Мій парубок тільки очима світить та по за мною посувається, знай, до дівчини. 2) Соваться, сунуться. Всі п'яні, хоть куди посуньсь.
Приоружувати, -жую, -єш, сов. в. приору́жити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Іван зовсім приоружений.
Упорожні нар. Порожнемъ. З нічим до млина, впорожні додому.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ.
