Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Іване! — Га? 2) А, ахъ, э, вотъ какъ! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! 3) Пѣсенный припѣвъ. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така!
Дрись! меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.
Космачки, -чо́к, ж. мн. = аґрус.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Я, каже, з тобою оженюсь. Оженився з тією дівкою.
Пережевріти, -рію, -єш, гл. Перетлѣть. Нехай трохи пережевріє в грубі, то тоді і заткнеш каглу.
Половець, -вця, м. Половецъ. Перші князі,
Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала.
