Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубожіння

Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖІННЯ"
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Вироїтися Cм. вироюватися.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Пропитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. пропита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили і робили, і пропиталися. Кв.
Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Хрупати, -паю, -єш, гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
Чорнокленок Cм. чорноклен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЖІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.