Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубожіння

Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОЖІННЯ"
Байлувати, -дую, -єш, гл. Припрягать вторую пару воловъ и встаскивать возъ на гору. Рудч. Чп. 245. Ой на гору, гору будем байлувати. Рудч. Чп. 113.
Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Ном. № 7343. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. Г. Барв. 541. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил. О. 1861. III. 7.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Сухопарний, -а, -е. О деревѣ: пареный огнемъ. Вас. 146.
Умикати, -каю, -єш, сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Волын. г. Тоді хоч умикай із хати. О. 1861. ІІІ. 87. Та й з хати сам умкнув. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОЖІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.