Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубець

Зубець, -бця́, м. 1) Зубець — какъ фигура и какъ часть снаряда (напр. зубці у грабля́х. Шух. І. 166); сдѣланный изъ матеріи и пр. какъ украшеніе одежды. Шух. І. 122. Гол. Од. 56. 2) Зубокъ, часть чесночной луковицы, распадающейся на части. МУЕ. III. 39. 3) мн. зубці. Кушанье изъ очищенныхъ зеренъ ячменя — сваренныхъ или поджаренныхъ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Ум. зубчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЕЦЬ"
Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени. О. 1862. V. Кух. 31.
Кралечка, -ки, ж. Ум. отъ краля.
Окомонша, -ші, ж. Жена окомона. У нашої окомонші червона спідниця. О. 1862. II. 98.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Погонь, -ні, ж. = погоня. Мнж. 26. Погонь за мною. Мет. 100. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти. АД. І. 121.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая. Чуб. V. 802.
Чатовий, -а, -е. Сторожевой. К. ЦН. 223.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.