Базікання, -ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання.
Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Ум. Гуля́ннячко. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка.
Деся́тничок, -чка, м. 1) Ум. отъ десятник. 2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Із городів встає під небо лемент. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Ото буде лементу!
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Надрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. надірва́тися, -ву́ся, -вешся, гл. Надрываться, надорваться.
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
