Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубатий

Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий. МВ. ІІ. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБАТИЙ"
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Роскіл, -колу, м. Узкій проходь для овецъ въ загородку, называемую аге́л (Cм.). О. 1862. V. Кух. 38.
Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.