Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зт..

Зт.. Cм. ст..
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗТ.."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗТ.."
Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.
Відрубати Cм. відрубувати.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Ном. № 2259. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Шевч. Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. МВ. ІІ. 27. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. Грин. III. 380. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку. Мет. 243.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.
Переважати, -жа́ю, -єш, сов. в. переважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Узяла той мед, переважила. Грин. III. 22. 2) Перевѣшивать, перевѣсить. Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і переважив. 3) Перевѣшивать, перевѣсить, превосходить, превзойти, одолѣть. Ой будьте здорові, в кого чорнії брови, а я свої в сажу вмажу, таки ваші переважу. Н. п. Правда кривду переважить. Ном. Не переважить його Ворог. К. Псал. 206.
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.
Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Смирний, -а, -е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ном. № 1962., Ум. смирненький, смирнесенький. МВ. ІІ. 102.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗТ...
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.