Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Літа́вець, -вця, м. Метеоръ, который народъ считаетъ за нечистаго духа, летающаго въ видѣ огненнаго змѣя.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся.
Пірникоза, -зи Нырокъ, чомга, Podiceps cristatus.
Поснутися, снемо́ся, -нете́ся, гл. = поснути. Я думала, що ви поснулись, аж воно й ні.
Розгляд, -ду, м.
1) Разсмотрѣніе.
2) Разсмотръ, развѣдки. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный.
Торбан, -на, м. Торбанъ, музыкальный инструментъ. Козак грає на торбані, за ним дівки, коби лані.
