Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубовий

Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. І. 125. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВИЙ"
Вироїтися Cм. вироюватися.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. Посл.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Понамуровувати, -вую, -єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.