Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубовий

Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. І. 125. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБОВИЙ"
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Твердісько нар. = твердісінько. Шейк.
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.