Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Волосник, -ка, м.
1) = волос 2.
2) Раст. Geranium sanguineum L.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. Cм. капотіти.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. 2) Наобманывать многихъ.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно.
Тирло, -ла, с.
1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. , Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла.
2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло.
3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Журавлі десь курлюкають на тирлах.
4) = терло 1.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав.
