Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати.
Захи́лий, -а, -е. Хилый, изнуренный.
Мороз, -зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий.
Підштанки, -ків, м. мн. Подштаники, исподніе штаны.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность.
Роздума, -ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Довга коса роспустилася по воді. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи.
Шмат I, -та, м. Кусъ. Шмат гнилої ковбаси. Лавися шмат не для харциза. Ум. шматок.