Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель.
Заслу́жувати, -жую, -єш, сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Заслужував гетьманства він кріваво. Матір не купити, не заслужити.
Метчі́й нар. сравн. ст. отъ метко. Скорѣй. Я метчій до Марусі.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває.
На́віть нар. см. навіт.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Окружність, -ности, ж. = округа. Водили вже їх (дівчат) там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Ставова вода.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки.
