Безуман, -на, м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма.
Блудник, -ка, м. Блудникъ.
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові.
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси.
Злоги, -гів, м. мн.
1) Роды.
2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями.
Зрадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посовѣтовавпись, рѣшить. Зрадились, інію піти до попа. 2) Измѣнить себѣ. Слово встрѣчено только въ «Ужинку» Гатцука : Хоч кохання не зрадиться, та череві (?) завадиться.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Нецнота, -ти, ж. Порокъ. Лучче цнота у болоті, як нецнота у золоті.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
