Доліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. До кого долігає, там рукою сягає.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Торік був у Київі великий мір на людей. Чом воно на панів та на попів мору нема?
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх.
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Перистий, -а, -е. = перістий. І ти з міста, і я з міста, кажуть люде, що периста. Сама сіла, погляділа: була чорна — поруділа.
2) перисті чоботи. Сапоги съ красными голенищами и чорними головками.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити.
Смачити, -чу, -чи́ш, гл. Придавать вкусъ, дѣлать вкуснымъ.
