Анта́к, нар. Такъ.
Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Уважай на душу, аби шкура витримала. Гаразд — коли б витримати.
Зніт, -ту, м. — дівочий. Рас. Epilobium palustre.
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). А він в кущах ноги покалічив.
Понехати, -ха́ю, -єш, гл. Оставить безъ вниманія, бросить. Мене понехав ту самісіньку одну в пустці. А як мені буде гірко, я вас понехаю. Ой вже ж очі надивилися, та вже понехали.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Мороз потис. Сильный морозъ. Мороз... як потиснув.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. — дверима. Скрипѣть дверью.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.