Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубчастий

Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. І. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Бервина, -ни, ж. Въ гкацкомъ станкѣ для ковровъ: поперечная связь (ихъ двѣ: вверху и внизу) стоекъ, играющая роль навоя. Вас. 171.
Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. Рудч. Ск. II. 116. 3) Способный. Мнж. 185. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. МВ. ІІ. 148. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас. МВ. ІІ. 80.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Шевч. Сарна під байрак втікає. Греб. 319.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл. 1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. Єв. І. X. 1. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. МВ. ІІ. 16. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. Чуб. II. 75. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. Нѣжин. у. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш. Мет. 83. 2) Проходить, пройти. Чуб. II. 192. Було 60 верст увійду. 3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098. 4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить. Ном. № 6196.
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Ном. № 634. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. КС. 1882. XII. 625. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Мкр. Г. 25. Ум. шпарка, шпарочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.