Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубчастий

Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. І. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Занего́дитися, -диться, гл. безл. Наступить дурной погодѣ. Занегодилось: все дощ та дощ. Черк. у.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе. Шух. І. 192.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Подряпати, -паю, -єш, гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане. Рудч. Ск. II. 160.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.
Порозметувати, -тую, -єш, гл. 1) Разбросать (во множествѣ). 2) Разорвать (во множествѣ).
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.  
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Ном. № 11233. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч. Грин. III. 167.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит. Гол. IV. 438.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.