Верхівень, -вня, м. Верховой, всадникъ. Приїхали ті верхівні. Учора два верхівні бігло за возом.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно.
Мизги́рь, -ря́, м. Тарантулъ.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Опаморочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе.
Парубочок, -чка, м. Ум. отъ парубок.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Таїть у серці зло. Гріхів не тайте.
Унівець нар. см. нівець.
