Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубчастий

Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. І. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Болгарка, -ки, ж. 1) Болгарка. 2) Родъ шапки. Пришию квіточку ік зеленому барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. ІІІ. 98. Cм. бовгарка.
Волоктися, -чуся, -чешся, гл. 1) Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. Н. п. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.
Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Зобува, -ви, ж. Обувь. Черк. у. Ном. № 7334.
Нагреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. нагребсти́ и нагребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Нагребать, нагресть, сгребать, сгресть. Нагріб купу сміття, а вивезти нічим.
Подостачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Проторувати, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.