Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зубчастий

Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. І. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки. Чуб. VII. 423.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУБЧАСТИЙ"
Вишка, -ки, ж. 1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.
Деря́ба, -би, м. пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Шух. І. 181. Cм. нашириця.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Улови, -вів, м. Ловитва, охота. Не тоді собак годують, як но влови йдуть. Ном. Ой поїдем на влови, на влови, товаришу мій! Ном. № 14148. Нема мого пана дома, поїхав на влови. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУБЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.