Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недостача

Недостача, -чи, ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Гадинник, -ка, м. Раст. a) Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. II. 29. б) Verbascum thapsus. Лв. 102.
Гри́вочка, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Кристаль, -лю, м. = кришталь. Дівчино-ягодо! який у тебе кристаль під носом — як московський патрон. Ном.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Побільшати, -шаю, -єш, гл. Увеличиться, сдѣлаться больше, прибавиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. Малі діти, мале й лихо; побільшають, — погіршають. Чуб. V. 833.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Соктіти, -кчу, -тиш, гл. Сочиться. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОСТАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.