Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недостача

Недостача, -чи, ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Жабу́р, -ру́, м. = жабуріння. (Болото) поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Малигува́тий, -а, -е. Съ вогнутою спиной (о животныхъ). Як здохне, борони Боже, малигувата скотина в дворі: чи овечка, чи свиня, чи корова, до вже не буде добра. Малигуватий кінь.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный. К. НС. 39.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому. О. 1862. II. Кух. 64.
Наро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. народи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Раждаться, родиться. Народивсь Ісус у Віфлиємі Юдейському. Єв. Мт. II. 1. Місяць (молодик) народився. Появилась молодая луна.
Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Приписати, -ся. Cм. приписувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОСТАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.