Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усячина

Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Пошли вам, Боже.... всячину. Ном. № 11608. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. Ном. № 1545 (одм.). Ум. усячинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСЯЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСЯЧИНА"
Брусувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти. старосто, їм батуй! Кв. 2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ). Вас. 157.
Відвіджати, -джаю, -єш, гл. = відвідувати. А як го найдете, дайте мені знати, щоби м приходила його відвіджати. Гол. І. 64.
Закушпе́лити, -лю, -лиш, гл. Запылить, подняться пыли, мятели. Закрутило, закушпелило шляхом. Мир. ХРВ. 169.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Лихово́дити, -джу, -диш, гл. Злодѣйствовать.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Невінчаний, -а, -е. Невѣнчанный, необвѣнчанный. Це той коваль, що з невінчаною жінкою живе. Лебед. у.
Похворіти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли. Рудч. Чп. 89.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись. Рудч. Ск. І. 98.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСЯЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.