Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Дужий, -а, -е. 1) Сильный, мощный. Не дужий б'є, а сміливий. Ой Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий! дужий, не дужий зробити щось. Въ состояніи, не въ состояніи сдѣлать что либо. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Здоровый. Дужим не треба лікаря. Ум. дуженький.
Келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати.
Підгинати, -на́ю, -єш, сов. в. підігнути, -ну, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. А я поли підгинаю сідати на лаві.
2) — хвіст. Трусить, робѣть.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала.
Скеміти, -млю́, -миш, гл.
1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах.
2) Жужжать. Муха скемит.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Ум. сніжо́к, сніже́чек.
