Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілющий

Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЮЩИЙ"
Бібулястий, -а, -е. Похожій на бібулу. Желех.
Гиверень, -рня, м. = иверень. Кінь так біжить, що аж гиверні летять з під ніг. Черк. у.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Забильня́к, -ка́, м. 1) Лишній волъ у чумаковъ. Мнж. 180. 2) Лишній человѣкъ. Мнж. 180.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому. Левиц. І.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.