Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені.
Оскальнутися, -нуся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ осколя́тися. Усмѣхнуться. Хоч би вона оком оскальнулась.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа.
Роскублитися, -блюся, -лишся, гл.
1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста.
2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться.
Стирок, -рка, м.
1) Истертая, истершаяся вещь. Які там полоззя? Сами стирки.
2) Полотенце для вытиранія посуды.
Токарь, -ря, м. Токарь. Токаре-токарочку, виточи тарілочку. Ум. токарик, токаричок.
