Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Дочастува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Доугощаться.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Кнюхятий, -а, -е. Брюхастый.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
