Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчарувати

Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧАРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧАРУВАТИ"
Джоло́, -ла́, с. Жало. Борз. у.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка. Шух. І. 94.
Зрадзілля, -ля, с. раст. Agrimonia Eupatorium. Шух. І. 21.
Новохрещений, -а, -е. Новокрещенный.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Позаралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зарадити, но во многихъ мѣстахъ.
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями. Шух. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧАРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.