Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчезати

Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧЕЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧЕЗАТИ"
Брехуняка, -ки, м. Ув. отъ брехун.
Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь. Желех.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Застрекота́ти, -чу́, -чеш и застрекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки. Стор. МПр. 22.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Покрівний, -а, -е. Относящійся къ празднику Покрова.
Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Стугавіти, -вію, -єш, гл. = стужавіти. Боли б сонце, то стугавіла б земля швидко, а то мокрячина. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧЕЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.