Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчезати

Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧЕЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧЕЗАТИ"
Вабно нар. Привлекательно, прелестно.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Обахта, -ти, ж. Гауптвахта.
Подумняний, -а, -е. Подуманный. Соняшниці... і подумняні, і помисляні, погадані. Ком. II. стр. 114.
Полотенко, -ка, с. 1) Ум. отъ полотно. 2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63. 3) = полотенце 3. Вх. Уг. 261.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Тихше нар. Сравн. ст. отъ тихо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧЕЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.