Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпадер

Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАДЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПАДЕР"
Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Загові́ти Cм. загівляти.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Малоси́лий, -а, -е. Малосильный. І про тебе, старче малосилий, ніхто й слова не промовить. Шевч. 668.
Надгни́ти Cм. надгнивати.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. Cм. штандари 4. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПАДЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.