Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілятися

Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).
Ворітця, -тець мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
Гвоздички, -чків, м. мн. раст.: a) Tagetes patula L. Мил. М. 75. б) — польові. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. І. 121.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже! Вх. Лем. 417.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина. О. 1862. II. 62.
Здоро́вкання, -ня, с. Привѣтствіе, здравствованіе.
Неке нар. Неужели, развѣ. Неке ж ви йому даєте грошей? Борз. у.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.