Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілятися

Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Бакша, -ші, ж. = баштан. Сама пійде бакшу полоти. Кв. Оцей дощик добрий на бакші. Богод. у.
Голомовзик, -ка, м. = голомозько. О. 1861. X. 56.
Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Єв. Мт. XXIII. 19. Освяти їх правдою твоєю. Єв. І. ХП. 17. А тим часом гайдамаки ножі освятили. Шевч.
Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.
Присташ, -ша, м. Мужчина, который не беретъ жену на свое хозяйство, но самъ идетъ въ женинъ домъ и на женино хозяйство. Вх. Уг. 263.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.