Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілення

Зцілення, -ня, с. 1) Соединеніе въ одно цѣлое. 2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЕННЯ"
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Напі́рний, -а, -е. О дождѣ: проливной. Ум. напірне́нький. Іде дождик напірненький. Гол. II. 438.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом. Волч. у.
Одряпати Cм. одряпувати.
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Проділити Cм. проділяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.