Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілення

Зцілення, -ня, с. 1) Соединеніе въ одно цѣлое. 2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЕННЯ"
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Зборони́ти Cм. збороняти.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Їднаковий, -а, -е. = однаковий. Ном. № 643.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.
Похоріти, -рі́ємо, -єте, гл. = похворіти. Тоді саме наші діти похоріли. Васильк. у.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.